Угорська партія влади Fidesz посилила агресивну риторику в бік України, Віктор Орбан зібрав свій онлайн-бійцівський клуб, а соцмережі заполонила дезінформація про угорські війська біля Закарпаття. Румунія тим часом отримала шанс на продовження проєвропейського курсу після виборів президента, а Молдова сподівається пришвидшити вступ до ЄС. Чехія готується обирати між проросійським минулим та європейським мейнстрімом, а соцопитування показало, що словаки порівняно з чехами та поляками найменше готові захищати свою націю.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 12 по 18 травня 2025 року.


На президентських виборах у Румунії перемір проєвропейський мер Бухареста
Після підрахунку 100% голосів позапартійний мер Бухареста Нікушор Дан отримав перевагу в 53,60% над своїм конкурентом — ультраправим націоналістом Джордже Сіміоном, який отримав 46,40% підтримки виборців. Тим часом Сіміон встиг оголосити себе «новим президентом Румунії» на з’їзді своєї партії в румунському парламенті в Бухаресті, а потім визнати поразку.
Румунські ЗМІ також повідомили про можливу підготовку партії Сіміона AUR до протестів. Принаймні, як стверджують журналісти, таке повідомлення прийшло членам AUR на виборчих дільницях.
«Якщо шахрайство продовжиться, протести! Національні протести завтра вранці, якщо вони спробують вкрасти перемогу румунського народу!».
Недільне голосування в Румунії мало визначити, чи стратегічно важливий член НАТО розвернеться проти України після обрання ультраправого популіста, чи залишиться у традиційному проєвропейському мейнстрімі.
Однією із політичних заяв Сіміона, який любить Дональда Трампа та виступає проти допомоги Україні, була ідея об’єднання Румунії із сусідньою Молдовою. Однак після першого туру Сіміон розкритикував результати голосування румунської діаспори на ключових виборчих дільницях у Молдові.

Лідер AUR звинуватив антиросійський уряд Молдови у спробі маніпулювати голосуванням проти нього в перший день голосування за кордоном.
Варто нагадати, що Сіміону заборонено в’їзд до Молдови до 2028 року з міркувань національної безпеки, враховуючи його багаторічну кампанію за возз’єднання Молдови з Румунією. Однак молдовський суд має розглянути клопотання Сіміона про скасування заборони вже на наступний день після другого туру виборів.

Чехію чекають парламентські вибори у жовтні
Чеські виборці 3-4 жовтня вийдуть на виборчі дільниці, щоб обрати новий парламент і ця виборча кампанія може змінити політичний напрямок розвитку країни.
Згідно з опитуванням агентства STEM, опублікованого 11 травня, експрем’єр-міністр Андрей Бабіш та його рух ANO лідирують із 30,7% підтримки. Правоцентристська коаліція Spolu, очолювана чинним прем’єр-міністром Петром Фіалою, поступається їй з 20,2%. Ультраправа SPD (ESN) має 12,6%. Ще три менші партії також мають шанс потрапити до парламенту, подолавши 5% бар’єр.
Уряд Фіали, який перебуває при владі з 2021 року, є коаліцією партій Spolu та STAN. Хоча Фіала належить до консервативної партії ECR, він дотримується проєвропейської позиції в чеській політиці та відкрито висловлював свою підтримку України.
Андрей Бабіш — популіст і гучний критик інституцій ЄС, ЗМІ та неурядових організацій, — сподівається на своє повернення до влади. Хоча він не ставить під сумнів членство Чехії в ЄС чи НАТО, проте приєднався до євроскептичного табору Віктора Орбана та Роберта Фіцо, якого підтримав на виборах у Словаччині 2023 року.

Словаки найменше готові захищати націю порівняно з чехами та поляками
Словаччина отримала найнижчий бал у Центральній та Східній Європі щодо готовності захищати країну у разі нападу. Такі результати показало нове опитування аналітичного центру Globsec. Лише 49% словацьких респондентів заявили, що візьмуть до рук зброю, порівняно з 81% чехів та 84% поляків. Проте для словаків це вищий результат, ніж був у 2022 році, коли тільки 27,5% усіх словаків були готові воювати за Словаччину в разі війни.
Опитування також показало, що, попри проросійський уряд, більшість словаків залишаються твердо налаштованими на проєвропейську позицію. 75% з них проголосували б за те, щоб країна залишилася в ЄС – трохи більше, ніж у Чеській Республіці, де 72% зробили б те саме.
Половина респондентів опитування у Словаччині вважає загрозою для своєї безпеки Росію, але лише 33% думають так само щодо Китаю.
Також словаки, які відомі своєю вразливістю до дезінформації, виділяються серед сусідніх країн ще в одному конкретному аспекті: понад чверть з них покладаються переважно на особисті контакти, такі як родина та друзі, як основне джерело новин. Тим часом лише 20% словаків звертаються до основних ЗМІ за інформацією про світові події.
Команда Орбана оголосила Україну головним ворогом у передвиборчій кампанії
«Україна — найкорумпованіша країна Європи, яка перебуває у стані війни, країна, з якої сотні тисяч працівників заполонять ринок праці, а ми [Угорщина, – ред.] станемо воротами для української мафії». Такими тезами угорський уряд продовжив свою передвиборчу кампанію, використовуючи Україну як свого основного ворога.
Такі тези серед інших прозвучали минулого тижня на першому заході напівтаємної онлайн-групи Fidesz (Фідес) під назвою «Клуб воїнів» у Будапешті. Серед основних завдань групи — вербування в соціальних мережах людей для боротьби з партією Tisza (Тиса).

Після ситуації з викриттям шпигунів, котрі працювали на угорську розвідку та взаємного вислання дипломатів градус негативної риторики в бік України від провладних угорських політиків підвищився. Паралельно до цього у соцмережах набрала обертів дезінформаційна кампанія щодо підготовки до збройного вторгнення Угорщини на територію Закарпаття. Проросійські аккаунти в соцмережі Х (exTwitter), в Youtube, а згодом і пропагандистські пабліки в Telegram поширили відео з переміщенням угорської військової техніки в бік кордону з Україною.
Ми дослідили цю хвилю та детально проаналізували джерела та мотиви поширення цієї дезінформаційної хвилі у матеріалі «У мережі поширюють кадри з угорськими військами начебто під кордоном з Україною. Пояснюємо, чому це фейк і «рука Кремля».
Молдові обіцяють пришвидшити вступ до ЄС
Молдова може вступити до Євросоюзу швидше, ніж про це говорили раніше. З ініціативою прискорити євроінтеграцію Молдови виступили у Європарламенті. Президент Майя Санду стверджує, що Молдова може завершити переговори про вступ до ЄС вже 2027 року, і 2028 року країни ЄС зможуть ратифікувати договір.
Саміт Республіка Молдова – Європейський Союз заплановано на 4 липня в Кишиневі. Про це оголосила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Також минулого тижня президентка Молдови Мая Санду взяла участь у саміті Європейської політичної спільноти у Тирані (Албанія). Під час візиту вона провела зустрічі з кількома главами європейських країн, з якими вона обговорила «співпрацю в процесі вступу до ЄС».