Алле Дорхаут: «Україна є вражаючим прикладом європейського вибору, зробленого самими людьми»

Мене невимовно тішить, що форум Re:Open Zakarpattia відбувається вже вшосте, ба більше, що протягом останніх двох років він проходить за підтримки Уряду Нідерландів у рамках нашої Програми для громадянського суспільства MATRА. 

Я вдруге беру участь у Форумі, і для мене честь бачити стільки знайомих облич серед спікерів та учасників. Це є свідченням того, що кожного року люди повертаються, аби говорити і слухати про те, що для них справді має значення.

Без сумніву, щорічно центральною темою форуму є регіон Закарпаття. Найбільше минулого року мене вразило те, — і саме тому цей Форум мені особливо цікавий — що дискусія не обмежується питанням, як має розвиватись і процвітати цей чудовий регіон. Вона також про те, що Закарпаття може запропонувати Україні, аби вони розвивалися та процвітали разом. 

Саме цей безпрограшний підхід — а також можливість знову зустрітися із чудовими людьми, з якими я познайомився минулого року, — і стали причиною, з якої я нетерпляче очікував сьогоднішнього виступу.

Я також вдячний нашим партнерам, яких ми підтримуємо через програму MATRA, та самовідданим організаторам цього форуму — Інституту Центральноєвропейської Стратегії — за ще одне запрошення і за довіру виступити з ключовою промовою перед важливою панельною дискусією.

Панель, що відбудеться після моєї промови, присвячена належному врядуванню та доброчесності — тому, як вони сприяють регіональному розвитку і чому вони займають важливе місце в контексті вступу України до Європейського Союзу.

 

 

Минулого року, під час мого першого офіційного візиту до Закарпаття як Посла Нідерландів в Україні, я не міг не помітити, наскільки цей регіон живий, багатокультурний і водночас по-справжньому український. Я спілкувався з багатьма людьми — письменниками, державними службовцями, мерами невеликих міст — і всі вони пишалися своєю унікальною культурою та регіональною історією, водночас із щирим ентузіазмом дивлячись у майбутнє України та її на шлях до Європейського Союзу. Це привело мене до думки, що Україна є вражаючим прикладом європейського вибору, зробленого самими людьми.

Адже Україна подала заявку на членство в ЄС через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення, і з того часу суспільна підтримка цього курсу залишається стабільно високою. Коли вся нація рухається до ЄС, як це робить Україна, вступ стає не лише амбіцією уряду, а спільною метою — проєктом кожного громадянина, кожної громади та всіх регіонів, незалежно від їхньої віддаленості від Києва. Тому, я переконаний, що дискусії про вступ до ЄС мають частіше відбуватися саме в регіонах — зокрема й тут, на Закарпатті, — а не лише в Києві.

Попри ескалацію нинішньої російської агресивної війни проти України, українці продовжують демонструвати вражаючу стійкість і відданість вступу до ЄС. 

Ваш Уряд працює над тим, щоб спрямувати й структурувати цей загальнонаціональний європейський вибір. Розробивши та затвердивши Дорожні карти, які слугуватимуть вихідними орієнтирами для Першого кластеру, а також завершивши двосторонній скринінг із Єврокомісією за всіма шістьма кластерами у рекордно стислі терміни — приблизно за рік — Уряд України переконливо засвідчив свою рішучість продовжувати європейський курс.

Однак, як я зазначав на цій сцені минулого року: хоча Нідерланди цілковито підтримують кінцеву мету України стати членом Європейського Союзу — шлях до Брюсселя не є легким. Це довгий і непростий процес, у якому неминуче трапляються непередбачувані події, розчарування та великі обсяги щоденної роботи. Однак у його завершенні на всіх нас очікує значна винагорода.

У липні цього року люди в Києві, Ужгороді та Брюсселі стали свідками першого справді несподіваного повороту на цьому шляху. Однак ми також побачили, як українське суспільство знову продемонструвало відданість своїм національним цінностям та європейським прагненням: українці вийшли на вулиці, щоб засвідчити свою готовність захищати те, що для них принципово важливе — чи то майбутнє членство в ЄС, чи боротьба з корупцією як ключовою передумовою цього.

Також у липні ми стали свідками стійкої підтримки з боку партнерів ЄС — Європейської комісії, послів G7 та таких держав-членів, як Нідерланди. Завдяки їхнім узгодженим діям Україна повернулася на шлях реформ і, після відновлення статус-кво, отримала додатковий імпульс для подальшого реформування.

Цього вівторка (ред. — форум та промова відбувалися 7-8 листопада) Європейська комісія оприлюднила свій щорічний звіт про прогрес. У документі було відзначено рішучість України на її шляху до Європейського Союзу, а також наголошено на необхідності й надалі послідовно підтримувати та реалізовувати порядок дій з реформування. Попри надзвичайно складні обставини, Україна змогла досягти вражаючого поступу в багатьох розділах acquis. У 12 розділах Комісія оцінила прогрес як «добрий» — і це, безумовно, найкращий результат України за останні три роки.

Водночас у сферах верховенства права, боротьби з корупцією та свободи вираження поглядів все ще необхідні подальші кроки. Особливо з огляду на те, що саме ці «фундаментальні розділи» є наріжним каменем усього процесу вступу до Європейської Унії. 

Негативні тенденції, які ми спостерігали протягом минулого року — зокрема тиск на антикорупційні органи та громадянське суспільство — мають бути усунуті. Потрібен подальший поступ у зміцненні незалежності та доброчесності судової системи, прокуратури та правоохоронних органів.

Хочу наголосити, що звіт Комісії, незмінна підтримка міжнародних партнерів і — понад усе — запит українського суспільства мають сприйматися як чіткий сигнал: продовжуйте рух шляхом європейської інтеграції, поглиблюйте внутрішні реформи — і на цьому шляху ви матимете підтримку.

 

 

Упродовж цих майже чотирьох років жахливої повномасштабної війни Росії проти України Нідерланди незмінно доводять, що стоять поруч з Україною — стійко та послідовно. Ми надаємо Україні військову, політичну, а також дуже конкретну практичну підтримку там, де це можливо — зокрема й у просуванні її на шляху до членства в ЄС.

Адже ми не лише вимогливі щодо необхідності виконання Копенгагенських критеріїв; ми також справедливі, дозволяючи переходити до наступних етапів, коли досягнуто реального прогресу, і, що найважливіше, залишаємося активно залученими, підтримуючи Україну на цьому шляху.

Так, зокрема, цього року Нідерланди допомагали фіналізувати відбір нового директора Бюро економічної безпеки, забезпечивши необхідне фінансування після виходу USAID. Щоб зробити Бюро економічної безпеки більш прозорим та ефективним у боротьбі з економічними злочинами, нещодавно ми також зобов’язалися надати додатковий 1 мільйон євро на перезапуск його роботи задля закріплення результату реформи.

Крім того, через нашу програму MATRA ми маємо змогу підтримувати надзвичайно активне українське громадянське суспільство та його ініціативи, спрямовані на європейську інтеграцію, серед них:

• платформа DOZORRO, яку громадянське суспільство використовує для моніторингу державних закупівель; 
• щорічний Shadow Report, який готує група провідних громадських організацій;
• нове регіональне картування судової системи та реформи управління прокуратурою, що містяться у Дорожній карті з верховенства права, ухваленій Урядом України;

Ми також надзвичайно пишаємося  тим, що підтримуємо Інститут Центральноєвропейської  Стратегії у проведенні цього форуму та, що для нас є особливо важливим, — у реалізації їхнього спільного з нідерландськими партнерами проєкту — у тісній співпраці з його ключовим бенефіціаром, Закарпатською обласною радою.

Завдяки відданості всіх учасників і ефективній взаємодії в межах цього проєкту вдалося досягти конкретного результату: у червні цього року Закарпатська обласна рада створила у своїй структурі підрозділ з питань доброчесності, аудиту та запобігання корупції.

Це результат, яким ми щиро пишаємося. Сподіваємося, що він сприятиме зміцненню верховенства права тут, на Закарпатті.

На завершення, перш ніж ми перейдемо до дискусії, дозвольте мені знову повернутися до своєї минулорічної подорожі до Закарпаття. Як я вже згадував, я побачив красу цього краю та його людей, а також розмаїття культур, традицій та історії регіону. Я відвідав Берегове, де поруч із українською звучала угорська мова.

Це змусило мене замислитись, що саме такі регіони, як Закарпаття, отримають найбільші переваги від вступу України до ЄС: бар’єри зникатимуть, зростатимуть можливості для місцевого розвитку, а національні меншини, які живуть тут століттями, матимуть гарантії захисту і з боку України, і з боку ЄС.

У червні 2024 року всі 27 держав-членів ЄС погодили Переговорні рамки для вступу України до Союзу. Вимоги були окреслені дуже чітко: поряд із критеріями демократії та верховенства права Україна мала ухвалити та впровадити План дій щодо національних меншин. Україна ухвалила цей план у травні цього року, і він став надійною основою для подальших кроків. Також було створено Раду з питань національних меншин, покликану підтримувати роботу Державної служби з етнополітики та свободи совісті та забезпечувати активну участь самих меншин у процесі самопредставництва та взаємодії з урядом.

Минулого місяця я зустрівся з представниками обох інституцій та отримав дуже позитивні відгуки про їхню співпрацю, а також про представництво національних меншин, які проживають у багатокультурному Закарпатті.

Ми бачимо, що Україна послідовно втілює свій план дій і демонструє готовність рухатися вперед у виконанні взятих зобов’язань. Це дуже розумний крок, який спростовує аргументи однієї з держав-членів ЄС, яка зараз фактично блокує подальші кроки в процесі вступу України до ЄС. 

Шлях України до ЄС – це не тільки угоди, критерії та рамки. У загальному підсумку, це люди, цінності, мови, традиції та спільна віра в краще спільне майбутнє. А таке майбутнє може бути тільки європейським.

 

Алле Дорхаут,
Надзвичайний і Повноважний Посол
Королівства Нідерландів в Україні

Промова на форумі Re:Open Zakarpattia 2025
7 листопада 2025 року

Переклад: Юлія Любка
Фото: Сергій Дениченко