Має «виграти вибори» для Фіцо: Москва призначила нового посла Росії у Словаччині
10 Лютого, 2026
Угорський уряд та правляча партія Віктора Орбана вкотре використовують українське питання у маніпуляціях перед виборами — цього разу повернувшись до заперечення євроінтеграції України в «найближчі 100 років». Та це тільки один із тригерів, які мають вплинути на настрої угорських виборців. Словаків же залякують дезінформацією про можливу мобілізацію у разі неподання декларації про відмову від військової служби.
Чехія демонструє прихильність до України, приймаючи урядові резолюції на її підтримку, водночас заперечуючи попередні наміри передати легкі бойові літаки L-159 для протидії далекобійним ударним дронам. Президент Румунії висловив підтримку українському закону про множинне громадянство і пояснив його мету своїм громадянам. Однак занепокоївся станом румуномовної освіти в Україні та пообіцяв розібратись до 2027 року.
Це та більше – у дайджесті важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 12 по 18 січня 2026 року.
Політика страху та зовнішній вплив: три найсвіжіші маніпуляції Віктора Орбана перед виборами
Менш ніж за три місяці до парламентських виборів Віктор Орбан та його партія Fidesz («Фідес») розгорнули активну кампанію з мобілізації своїх виборців. При цьому у «Фідес» вирішили зосередитись на маніпуляції страхами виборців, здатних активізувати електорат. Передвиборча риторика правлячої партії зосередилась на трьох ключових тригерах страху: війна, економічна нестабільність та культурна загроза (міграція, втрата національної ідентичності). Кожен із цих страхів підкріплюється конкретним «ворогом»: Брюссель з його нав’язаними рішеннями, опозиція як маріонетки іноземних сил та абстрактний «ліберальний світовий порядок».
В публікації Політика страху та зовнішній вплив: три найсвіжіші маніпуляції Віктора Орбана перед виборами розбираємо свіжі приклади маніпуляційних зусиль з охопленням всіх тригерних для угорського виборця факторів, які трапились протягом останнього місяця. Угорські політики у відповідь на критичні заяви президента України звинуватили Україну у втручанні в угорські вибори, заявили про те, що Євросоюз нібито готує Угорщину до ядерного конфлікту, а сам Орбан зманіпулював «таємним» планом виділення додаткових мільярдів на підтримку війни в Україні.
Угорці бояться впливу Росії, США та ЄС на парламентські вибори
За даними опитування угорської компанії з публічних та ринкових досліджень Median, 83% угорців стурбовані можливим втручанням іноземних спецслужб у парламентські вибори, які відбудуться 12 квітня 2026 року. Опитані майже порівну розділилися щодо джерела можливого втручання: 53% побоюються впливу Росії, а 49% – США та ЄС. Ще 25% вважають, що Україна може спробувати вплинути на вибори.
Опитування також показало погіршення сприйняття України в Угорщині після початку повномасштабної війни.
«Угорське населення тепер сприймає атаковану Україну більшою загрозою, ніж Росію, хоча раніше ситуація була протилежною», – констатує угорська газета Nepszava, яка опублікувала результати опитування.
На виборах «Фідес» Віктора Орбана стикається з серйозним викликом від центристської партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. За грудневими даними аналітичного центру 21 Research Center, «Тиса» випереджає «Фідес» на 7 пунктів серед тих, хто визначився з вибором, хоча розрив скоротився з жовтневих 10 пунктів. За даними Median, розрив між «Тисою» та «Фідес» навпаки зріс до 12% (51% проти 39% серед тих, хто визначився із вибором). Більше про результати опитувань — на Nepszava.
Фіцо та Орбан хочуть підірвати ЄС зсередини — редакторка SME.sk
Словацький прем’єр Роберт Фіцо розглядає кремлівського лідера Владіміра Путіна важливим союзником і разом з угорським прем’єром Віктором Орбаном працює на послаблення Європейського Союзу зсередини, заявила головна коментаторка словацької газети SME Беата Балогова.
«Роберт Фіцо давно приєднався до Віктора Орбана у спробі дезінтегрувати Європейський Союз, атакуючи його зсередини як агент Путіна», – підкреслила Балогова.
З одного боку, додала вона, Фіцо заявляє про необхідність реформ і зміцнення ЄС, з іншого – масово сприяє силам, що його послаблюють.
«Він прямо заявив, що шукатиме союзів у всіх напрямках і що для нього Путін настільки ж важливий партнер, як західні союзники», – наголосила коментаторка.
Балогова нагадала: після візитів до Казахстану та Узбекистану словацький прем’єр повернувся з ідеєю, що однопартійна система ефективніша для управління країною. Проте, за словами Балогової, більшість населення Словаччини хоче залишатися в ЄС і виступає проти пошуку союзів на Сході «серед васалів Путіна». Читати детальніше можна на Укрінформ.
Словаків залякують можливістю мобілізації до України
Нова дезінформаційна хвиля у Словаччині намагається залякати словацьких громадян нібито мобілізацією для участі у війні в Україні. Фейки розповсюджуються через конспірологічний сайт Plénum, пов’язаний із екстремістською партією ĽSNS, та соцмережі. Його автори використовують конспірологічну риторику та нав’язують думку, що держава «відправить» на фронт тих, хто до 31 січня не встиг подати форму відмови від військової служби.
Насправді це типовий випадок дезінформації, що сприяє страху та недовірі до системи оборони та державних інституцій. Повідомлення циркулюють у соцмережах і блогах, але немає жодного офіційного джерела, яке б підтверджувало плани такого роду мобілізації. Цей фейк відтворює старі наративи про нібито примусове залучення цивільних до збройних дій, що вже й раніше циркулювали в Центральній Європі й слугували фактором напруги у дискусіях про безпеку та відносини з Україною.
Інші статті дезінформаційної хвилі стосуються того, яких чоловіків армія мобілізує першими, які покарання передбачені за відмову від наказів або втечу з поля бою, або як армія може захоплювати приватну власність під час воєнного стану.
У 2023 році через страх перед наказом про призов та небажання воювати з Росією, понад 60 000 словацьких чоловіків подали так звану декларацію про відмову від виконання надзвичайної служби. Розлогіше — на SME.
Без літаків, але зі снарядною ініціативою: як Чехія підтримує Україну
Сенат Чехії попри зміну влади продовжує підтримувати Україну: на першому засіданні 2026 року верхня палата парламенту схвалила дві резолюції на підтримку України, повідомив голова Сенату Мілош Вистрчіл. Перша резолюція стосувалась «Коаліції рішучих» у контексті підтвердження прем’єром Андреєм Бабішем продовження чеської снарядної ініціативи для України.
Друга резолюція відкидає антиукраїнські заяви голови Палати депутатів Томіо Окамури щодо України та європейських структур як «образливі та неправдиві» і висловлює безумовну підтримку України. Загалом Сенат ухвалив близько 15 резолюцій на підтримку України, окреслюючи позицію щодо членства країни в ЄС.
Водночас Чехія відмовилася передати або продати Україні легкі бойові літаки L-159 для протидії далекобійним ударним дронам. Бабіш пояснив рішення тим, що літаки мають залишатися на озброєнні до 2040 року. Проте начальник Генштабу ЗС Чехії Карел Ржегка заявив виданню Novinky.cz, що військові були готові передати чотири літаки і це не становило б загрози безпеці. Більше про чеські ініціативи — на Укрінформ та Defence-UA.
Президент Румунії занепокоївся освітою в Україні
Президент Румунії Нікушор Дан прокоментував український закон щодо набуття та збереження громадянства України, який набув чинності 16 січня та наголосив на занепокоєнні українською освітньою реформою. За словами Дана, Україна надала можливість отримувати подвійне громадянство своїм громадянам, які після повномасштабної війни емігрували до п’яти країн з найбільшою кількістю українців (5 країн отримали пріоритет автоматично: Польща, Німеччина, Чехія, Італія, Іспанія – ред.), а для інших держав можливість залишається через рішення уряду.
«Не було наміру виключити Румунію чи дискримінувати національні меншини, це була спроба розв’язати проблему громадян, які через війну змушені були емігрувати», – пояснив президент.
Водночас Дан підкреслив серйозність питання освітньої реформи:
«Проблема шкіл в Україні з навчанням румунською мовою – це серйозне питання. Закон набуде чинності у 2027 році, і до того часу ми маємо знайти рішення. Це питання, яке стосується нас, і ми не заметемо його під килим у відносинах з Україною».
Вочевидь, президент Румунії мав на увазі реформу системи середньої освіти, метою якої є забезпечення доступу учнів до відповідних спеціальностей у старшій школі та гармонізація структури освітньої системи з європейськими стандартами шляхом запровадження 12-річної системи навчання. Ця реформа викликала занепокоєння Міжрегіонального союзу румунської громади в Україні через ймовірне скорочення шкіл з навчанням румунською мовою до 2027 року. Водночас цю інформацію спростували в посольстві України у Румунії, заявивши, що реформа системи середньої освіти не передбачає закриття жодного навчального закладу. Детальніше — на сайті президента Румунії.
В Румунії готові до об’єднання тільки за підтримки більшості молдовських громадян
Президент Румунії Нікушор Дан у Брюсселі заявив, що обговорювати юридичне об’єднання Румунії та Молдови можна лише за чіткої підтримки більшості молдовських громадян; поки що такої підтримки немає. Дан підкреслив, що Молдова залишається суверенною державою, і рішення про майбутню інтеграцію має базуватися на волі її народу.
Він додав, що Бухарест підтримує курс Кишинева на європейську інтеграцію, а не примусове злиття: для Румунії важлива реалізація вибору більшості громадян.
Президентка Молдови Мая Санду раніше зазначала, що якби відбувся референдум про об’єднання, вона підтримала б його, мотивуючи це захистом демократії та безпеки, але більшість молдован наразі виступають проти такого кроку і прагнуть членства в ЄС. Така дискусія виникла на тлі активізації проєвропейського курсу Молдови, включно з планами виходу з СНД. Більше про заяву — на Newsmaker.
